Історія Нового Калинову

Є відомості, що на території міста Новий Калинів ще у 1915 році базувалися літаки австрійської авіації, вірогідно, що це один із підрозділів. (Аеродром Kaisersdorf»: так називали Калинів). Наприкінці 1939 року, після окупації західноукраїнських земель радянськими військами (17 вересня 1939 року на основі таємного протоколу щодо розподілу сфер впливу в Європі пакту Молотова-Ріббентропа) було розпочате будівництво летовища, однак події та перебіг Другої світової війни припинили всі роботи. З усних джерелах є інформація, що будівництво розпочалося наприкінці 1930-х років (зрозуміло, що йде мова про період після окупації радянськими війська території західноукраїнських земель, бо 1930-ті рр.: з 1931 по 1940 рр.: була інформація – наприкінці 1930-х років, а це період після 17 вересня 1939 року). Після війни неподалік летовища були насаджені тополі (з 1950 по 1951 роки висаджено понад 50 дерев), які осушили заболочені місцевість, де з часом були збудовані перші споруди військового призначення: казарма, їдальня, сховище для техніки. Це було у 1951 році, а вже у 1952 року розпочалося інтенсивне будівництво житлового масиву — 110 фінських будинків, які були побудованими німцями, триповерхового будинку для керівного складу, гуртожитку і десятьох споруд військового призначення. Так поступово місто розширювало свої межі. Населення теж щороку збільшувалось. У центрі військового містечка був зведений Будинок офіцерів, де зараз розміщений Народний дім і орган місцевого самоврядування — міська рада, а від нього розходились вулички. Разом із Будинком офіцерів у 1956 році була збудована санітарна частина, штаб, відділення зв’язку, котельня, водонапірна вежа, водонасосна станція, магазини.

У постанові 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» Калинів не згадується. Для прикладу подано указ 1965 року про затвердження районів УРСР, серед них: Самбірський район (центр — м. Самбір) в складі м. Рудки і Вощанцівської, Зав’язанецької, Крукеницької, Купновицької, Луківської, Макунівської, Михайлевицької, Погірцівської, Сусолівської, Чайковицької, Хлопчицької та Ятвягівської сільрад Городоцького району; Дублянської селищної Ради і Бабинської, Бісковицької, Блажівської, Великобілинської, Верховецької, Вільшаницької, Воле-Баранецької, Воютицької, Городищенської, Корналовицької, Кульчицької, Луківської, Містковицької, Монастирецької, П’яновицької, Ралівської, Садковицької, Стрілковицької та Чукв’янської сільрад Дрогобицького району.

У серпні 1960 року на Новокалинівському летовищі дислокувався 340-й окремий Бреславський транспортно-бойовий вертолітний полк. Пізніше, при незалежній Україні, був перейменований у 7 окремий Бреславський полк, який знаходиться на території Нового Калинова й по сьогодні. 5 грудня 2020 р. Указом Президента України № 545/2020 бригаді присвоєне почесне звання «імені генерал-хорунжого Віктора Павленка» (територія м. Новий Калинів).

У листопаді 2000 року в місті відкрилася середня загальноосвітня школа I—III ступенів; при школі діє дитячий дошкільний навчальний заклад «Калина».

інші Заклади категорії “Історія Нового Калинову”

Цифровий паспорт